Іноді, вживаючи іншомовне слово, не так легко визначити, до якого роду воно належить. Перед нами постає питання: хто такий чи хто така гуанако? Він чи вона гурамі? Воно чи вона бере?
У будь-якому підручнику з української мови подібні слова називаються невідмінюваними, і нам рекомендують визначати їхній рід, орієнтуючись на такі критерії: невідмінювані іменники на позначення тварин – це іменники, що уважаються належними до чоловічого роду, а на позначення неживих предметів – до середнього. Та на практиці виявляється, що муха цеце не чоловічого, а жіночого роду, хокей бенді – не середнього роду, а чоловічого.
Слід звернути увагу на те, що часто рід слова, що позначає тварину, збігається з тим, який має відмінюване слово зі значенням, що є для нього родовим. Так, рамбульє – це різновид вівці (жіночий рід), тому слово вживається не тільки в чоловічому, а й у жіночому роді.
Лами альпака і гуанако, антилопи гну і куду, мавпа сапажу мають жіночий рід (слово куду вживають також у чоловічому роді – паралельно із жіночим).
Назви риб переважно жіночого роду – батерфіш, гурамі, івасі, путасу.
А от породи собак мають два роди – чоловічий і жіночий – динго, колі, чау-чау.
Іменники на позначення рослин мали б уживатися в середньому роді. Та виявляється, що груша бере – жіночого роду, капуста кольрабі – теж жіночого, сорт винограду каберне – чоловічого. Зауважимо, що те саме каберне в значенні ‘вино’ середнього роду.
Сорт ковбаси салямі жіночого роду, сорт сиру сулугуні – чоловічого, спагеті (макарони) уживається в середньому роді або в множині. Бефстроганов – чоловічого роду (бик по-строганівськи).
Вимовляючи слово бігуді, ми уявляємо кілька предметів – звідси множина. З іншими словами в множині узгоджуємо й слова жалюзі́ і драпрі́ (паралельно граматичні норми дозволяють і середній рід).
У множині вживають і слово графі́ті, що означає малюнки на стіні.
Джіу-джитсу (боротьба) – жіночого роду, татамі (килим-циновка) – чоловічого та жіночого, страдиварі (скрипка) – жіночого, мачете (ніж) – середнього або чоловічого.
Слова, що їх узгоджуємо з назвами танців буги-вуги, мірзаї, ставимо в множині, мамбо, фламенко, хіп-хоп, ча-ча-ча, шимі – у чоловічому. Па-де-де, па-де-труа, сиртакі – чоловічого та середнього роду.
Географічний об’єкт має той самий рід, який має слово, що позначає загальну назву цього об’єкта, – так звану родову назву. Так, усі незмінювані міста середнього роду (як слово місто), річки – жіночого (слово річка жіночого роду), острови – чоловічого (слово острів чоловічого роду). Та як бути, коли те саме слово позначає і місто, і державу, і порт, і річку? Добре, якщо рід родової назви збігається. Так, Конго – держава і річка (обидві загальні назви жіночого роду), Папуа – держава і затока (жіночий рід), Манагуа – місто й озеро (середній рід). Якщо ж рід у кожної загальної назви інший, слово відповідно змінює свій рід залежно від того, що саме воно зараз має означати. Тобто Гаїті – він (острів) перетворюється на вона, щойно починає означати державу. Ті самі метаморфози трапляються зі словом Бісау – вона (країна) і воно (місто). Річка Міссурі (вона) набуває чоловічого роду, коли означає штат США.
А іноді слово означає той самий населений пункт, але міняє рід. Це відбувається, коли ми на нього дивимося з різних позицій. Так Поті-місто середнього роду, але якщо нас цікавить воно як порт, то вживаємо це слово в чоловічому.
Ніна Лозова (Культура слова, №72, 2010)
У будь-якому підручнику з української мови подібні слова називаються невідмінюваними, і нам рекомендують визначати їхній рід, орієнтуючись на такі критерії: невідмінювані іменники на позначення тварин – це іменники, що уважаються належними до чоловічого роду, а на позначення неживих предметів – до середнього. Та на практиці виявляється, що муха цеце не чоловічого, а жіночого роду, хокей бенді – не середнього роду, а чоловічого.
Слід звернути увагу на те, що часто рід слова, що позначає тварину, збігається з тим, який має відмінюване слово зі значенням, що є для нього родовим. Так, рамбульє – це різновид вівці (жіночий рід), тому слово вживається не тільки в чоловічому, а й у жіночому роді.
Лами альпака і гуанако, антилопи гну і куду, мавпа сапажу мають жіночий рід (слово куду вживають також у чоловічому роді – паралельно із жіночим).
Назви риб переважно жіночого роду – батерфіш, гурамі, івасі, путасу.
А от породи собак мають два роди – чоловічий і жіночий – динго, колі, чау-чау.
Іменники на позначення рослин мали б уживатися в середньому роді. Та виявляється, що груша бере – жіночого роду, капуста кольрабі – теж жіночого, сорт винограду каберне – чоловічого. Зауважимо, що те саме каберне в значенні ‘вино’ середнього роду.
Сорт ковбаси салямі жіночого роду, сорт сиру сулугуні – чоловічого, спагеті (макарони) уживається в середньому роді або в множині. Бефстроганов – чоловічого роду (бик по-строганівськи).
Вимовляючи слово бігуді, ми уявляємо кілька предметів – звідси множина. З іншими словами в множині узгоджуємо й слова жалюзі́ і драпрі́ (паралельно граматичні норми дозволяють і середній рід).
У множині вживають і слово графі́ті, що означає малюнки на стіні.
Джіу-джитсу (боротьба) – жіночого роду, татамі (килим-циновка) – чоловічого та жіночого, страдиварі (скрипка) – жіночого, мачете (ніж) – середнього або чоловічого.
Слова, що їх узгоджуємо з назвами танців буги-вуги, мірзаї, ставимо в множині, мамбо, фламенко, хіп-хоп, ча-ча-ча, шимі – у чоловічому. Па-де-де, па-де-труа, сиртакі – чоловічого та середнього роду.
Географічний об’єкт має той самий рід, який має слово, що позначає загальну назву цього об’єкта, – так звану родову назву. Так, усі незмінювані міста середнього роду (як слово місто), річки – жіночого (слово річка жіночого роду), острови – чоловічого (слово острів чоловічого роду). Та як бути, коли те саме слово позначає і місто, і державу, і порт, і річку? Добре, якщо рід родової назви збігається. Так, Конго – держава і річка (обидві загальні назви жіночого роду), Папуа – держава і затока (жіночий рід), Манагуа – місто й озеро (середній рід). Якщо ж рід у кожної загальної назви інший, слово відповідно змінює свій рід залежно від того, що саме воно зараз має означати. Тобто Гаїті – він (острів) перетворюється на вона, щойно починає означати державу. Ті самі метаморфози трапляються зі словом Бісау – вона (країна) і воно (місто). Річка Міссурі (вона) набуває чоловічого роду, коли означає штат США.
А іноді слово означає той самий населений пункт, але міняє рід. Це відбувається, коли ми на нього дивимося з різних позицій. Так Поті-місто середнього роду, але якщо нас цікавить воно як порт, то вживаємо це слово в чоловічому.
Ніна Лозова (Культура слова, №72, 2010)
Комментариев нет:
Отправить комментарий